Дуэт Одарки и Карася "Звідкіля це ти узявся" из оперы Гулак-Артемовского "Запорожец за Дунаем"

Исполняют И. Паторжинский и М. Литвиненко-Вольгемут. Запись 1953-го годаОдарка Відкіля це ти узявся, Де ти досі пропадав? Хоч би бога побоявся, Хоч би трохи сором мав! Де ж це так ти веселився, Де ж це так бенкетував? Як крізь землю провалився!.. Дома чом не ночував? Іван Ось послухай, що вчинилось.. Страх мене бере й тепер! Лишенько таке зробилось, Трохи, трохи я не вмер! Занедужав на дорозі, — Та й набрався ж я біди!! Так що ледве вже на возі Привезли мене сюди!.. Одарка Чи це ж випив на дорогу, Чи в дорозі вже напивсь? Іван Ні, не пив, не пив, їй-богу! От не гріх, що й забоживсь. Одарка Випив, мабуть, з добру кварту Або випив цілий ківш! Іван Ні, не пив, кажу без жарту: Випив чарочку — не більш. Одарка Ти гуляєш дні і ночі, Я ж, сердешна, все одна, Ізсушила карі очі, Сидя в хаті, у вікна... Цілу ніч я ждала, ждала, — Поки зіронька зійшла, — Все в віконце виглядала, Ніч в сльозах всю провела! Іван Ой лукава вража жінка, Зараз в сльози — голосить! Бач... злякати чоловіка, Щоб не знав він, що й робить. Одарка Ой коли б я перше знала, З чоловіком як-то жить... Лучче вік би дівувала, Ніж тепер так сльози лить! Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь... Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь!.. Іван От, і в мене вражі очі Плачуть трохи, далебі, Бо не спали вже дві ночі... Треба ж трапиться біді?! Збився, бачиш, я з дороги І прийшлось хоч пропадать! Та спасибі, — до небоги Втрапив якось ночувать. Одарка Так оце ти у небоги Цілі сутки пропадав? Щоб на тебе перелоги, Щоб тебе нечистий взяв!.. Постривай же, мій козаче, Будеш, будеш пам'ятать, — Будеш тямить, небораче, Як-то жінку шанувать! Макогоном руки й ноги Поламаю! — будеш знать Ночувати у небоги, — Дома як не ночувать! Іван Ей, Одарко, годі, буде, Перестань-бо вже кричать. Одарка Ні! Нехай же чують люди, Ні, не буду я мовчать! Іван Жить не хоче більш зі мною. Хоче, хоче розвестись... Ей, Одарко, бог з тобою, Ну-бо, — годі, вгомонись! Одарка Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь, — Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь.

​​